Знайомтесь, це наш волонтер Люба, і її вірний друг Френк

Доброго дня – ми з Ірпеня!

На минулому тижні вона проводила Онлайн-заняття по мінній Небезпеці для дітей Харківської області – і показала їм в ефірі свого домашнього улюбленця – так дітвора була в повному захваті! Так заняття їм ще ніхто не проводив.

Ми з Любою познайомились, ще по нашій ініціативі “Доброго дня – ми з Ірпеня” коли продавали футболки з таким написом, збираючи кошти на відновлення нашого будинку! Вона заказала таку ж для себе і свого сина.

Тут хочу розповісти про неї для того, щоб було зрозуміло які люди працюють з нами.

Народилася вона в Богуславі, закінчила  Київський Лінгвістичний Університет  за спеціальністю “французька і англійська мова”.
Жила і працювала спочатку вчителем в Академії дитячих мистецтв Києва потім в 272-й школі – більше 15 років,  останні 7 років жила в Макарові.

З перших днів повномасштабного вторгнення допомагала військовим при обороні Макарова, серед  яких був і її чоловік.
В березні 2022 евакуювалась з Макарова в Богуслав , але періодично власноруч привозила військовим до Макарівського району саму необхідну допомогу .

Після повернення в звільнене місто – продовжила займатися волонтерською діяльністю і возила військовим в місця їх дислокації необхідні речі.
Влітку 2022  переїхала з родиною до Ірпеня.

Зібрала фан-клуб жінок-військових і вони регулярно допомагають своїм чоловікам і їх побратимам – завжди щось купляють, підбирають, передають, перевозять і т.д.
Зараз її чоловік повернувся з під Бахмуту з пораненням і проходить  відновлення.

В жовтні 2022 Люба так наполегливо просилась до Друзів Патрону, що ми просто не могли їй відмовити і зараз вона дуже важлива частина нашого колективу. Волонтер і вчитель зі стажем!

А два тижні тому, вигулюючи Френка біля дому, Люба знайшла в траві гранату РГД-5 – на тому місці, де вона ходить кожного дня. Вона відразу визвала військових, і оглянули небезпечну знахідку, ті підтвердили, що граната була бойова, але без запалу.

На нашій мові це називається – “залишений боєприпас”, який по невідомій причині знаходився на цьом місці.

Чому трапляється так, що такі предмети з’являються самим загадковим чином в тих місцях, де ще вчора їх не було?
Причин може бути багато – хтось викинув, загубив, підкинув – в основному таке трапляється через необачність людей, які мають доступ до військових боєприпасів.

Якщо така граната розірветься- її осколки розлетяться в радіусі до 25 метрів і можуть вбити або поранити людину. Уявіть собі, що могло бути, якби цю річ знайшла дитина?
Цей випадок з нашим волонтером – ще один доказ того, що такі небезпечні знахідки можуть очікувати нас на кожному кроці, тому що зараз йде війна.

Ми якраз на своїх заняттях і розповідаємо про те, що робити, коли ви зіткнулись з такою небезпекою у своєму житті – особливо це стосується дітей. Зараз ми активно проводимо онлайн-уроки для школярів з усієї України!

А нашій Любані дуже велике дякуємо за її роботу як нашому проєкті, так і за його межами, вона у нас дуже велика розумниця!

До зустрічі, майбутні друзі Патрона з усієї України – ми вже йдемо до вас!

Безпечного і безвибухового нам усім життя!

P.S. Фото боєприпасу робили самі військові, попередньо переконавшись, що це робити безпечно. Самим ні в якому разі такі речі фотографувати не можна!

Все буде Ірпінь!
Все буде Україна!
Слава Україні!