Customize Consent Preferences

We use cookies to help you navigate efficiently and perform certain functions. You will find detailed information about all cookies under each consent category below.

The cookies that are categorized as "Necessary" are stored on your browser as they are essential for enabling the basic functionalities of the site. ... 

Always Active

Necessary cookies are required to enable the basic features of this site, such as providing secure log-in or adjusting your consent preferences. These cookies do not store any personally identifiable data.

No cookies to display.

Functional cookies help perform certain functionalities like sharing the content of the website on social media platforms, collecting feedback, and other third-party features.

No cookies to display.

Analytical cookies are used to understand how visitors interact with the website. These cookies help provide information on metrics such as the number of visitors, bounce rate, traffic source, etc.

No cookies to display.

Performance cookies are used to understand and analyze the key performance indexes of the website which helps in delivering a better user experience for the visitors.

No cookies to display.

Advertisement cookies are used to provide visitors with customized advertisements based on the pages you visited previously and to analyze the effectiveness of the ad campaigns.

No cookies to display.

Як все починалось

 Мене звати Олександр Товстоног, і я є ініціатором проєкту FriendsOfp – що це таке, я розповім дещо пізніше.

Свій трудовий шлях я розпочав ще в 1999 році, коли після закінчення Харківського Авіаційного Інституту, прийшов на АНТК Антонов.

Там я був провідним інженером з льотних випробувань та  мав за спиною понад 30 випробувальних польотів, деякі – в екіпажі з першим Героєм України А.В.Галуненком. 

У листопаді 2005 року я залишив авіацію і прийшов стажером до Тойота центру Київ Автосаміт.
Через 3 роки я став заступником директора з продажу . Я займався роздрібними та корпоративними продажами автомобілів, а також відповідав за рекламу та маркетинг.
У моєму активі два звання найкращого дилера Toyota в Україні (Toyota Ichiban 2008,2009), які видаються Toyota Motor Сorporation лідеру з продажу та післяпродажного обслуговування у своїй країні.
Також ми посідали незмінне 1-е місце серед усіх дилерів Toyota в Україні, продавши за 8 років понад 10 тис. нових авто.

У 2013 році я став Генеральним директором офіційного дилера KIA – компанії Промавтотехсервіс, колектив якого був відзначений нагородою «Platinum Prestige 2014» – найкращий дилер KIA за показниками продажу та сервісного обслуговування в Україні.

Фінальна велика посада в офіційному автобізнесі – Директор з продажу групи компаній ViDi у 2018 році – 14 автомобільних брендів та 16 автосалонів.

Наприкінці 2018 року я залишив цю посаду та відкрив власну компанію UniMotors, яка займається підбором та доставкою автомобілів із США. Ми пропрацювали трохи більше 3-х років аж до 24 лютого 2022 року, коли життя всіх українців перевернулося з початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.


Я з родиною вимушено залишив наше рідне місто Ірпінь і повернувся до нього відразу після визволення від ворожої окупації.


В Ірпінь я повернувся на початку квітня одним із самих перших, коли тут ще майже не було людей і залишилося багато військових.
 Я жив один в 10-типоверховому будинку з 54-х квартир, де не було електрики, газу, води.
Моя квартира на 6-му поверсі – до моїх сусідів залетіло два снаряди, і три квартири згоріли повністю.
 Там я вирішив, що прийшов час допомагати рідному місту і його мешканцям.


Тоді я створив громадську ініціативу – “Доброго дня ми з Ірпеня”, у рамках якої ми збирали кошти на реконструкцію  нашого будинку на вул. Університетській 2/1 корп Г.

Ми виготовляли і продавали футболки з цим написом і значну частину коштів направляли на ремонт будинку.
На цей час ми закінчили основні зовнішні роботи і приступили до внутрішнього ремонту.

У липні 2022 року я став волонтером  Червоного Хреста і  працював в різних проєктах, що допомагали жителям, які втратили житло або роботу під час бойових дій.



Там на свої очі я побачив, який біль і горе принесла війна на нашу землю, про це я розповім уже в наступній статті.
Але вже тоді я задумав організувати якийсь великий проєкт, який міг би допомогти більшій кількості людей.

Similar Posts