Працюєм в шелтері для людей з Бахмуту, Херсону і Харківської області

Доброго дня-ми з Ірпеня!

Нещодавно ми завітали зі своїми заняттями по Мінній Небезпеці в не зовсім звичне для нас місце – шелтер, який відкрив в районі Центрального парку Ірпеня в березні цього року фонд Save Ukraine.

До початку повномасштабної війни в цій будівлі була приватна школа.

Якщо по термінології, то зараз тут – пункт тимчасового перебування для родин з дітьми з обмеженими можливостями і маломобільними людьми похилого віку.

Сьогодні тут знаходиться більше 30 людей – 18 із них діти.

Це пенсіонери з Бахмуту і сім’ї з Харківської і Херсонської областей – самих гарячих зараз точок нашої країни.

Сюди людей евакуюють з небезпечних територій і далі підшукують їм місце для подальшого постійного проживання. Їм тут дають житло, проводять медичні обстеження, відновлюють втрачені документи і вирішують їх подальшу долю.

Літнім людям розшукують родичів або підбирають спеціалізовані заклади для подальшого догляду і лікування, сім’ям з дітьми допомагають з пошуком житла та роботи.

Дехто з цих людей останні місяці жив у підвалах та землянках.

Якщо базові потреби їм тут допомагають вирішувати, то зі звичайними побутовими питаннями доводиться справлятися власноруч.

Ті ж самі переселенці стають волонтерами по допомозі тим, кому поруч щось потрібно – прибрати, приготувати їжу, попрати одяг. Не стоять осторонь і місцеві жителі, які дізнались про цей заклад.

Так на допомогу прийшли дівчата з організації “Янголи Ірпеня” з допомогою в координації на новому місці і вирішенням нагальних потреб – вони нас і знайшли.

Наше заняття пройшло в живому контакті з дітьми, які знають про вибухівку із життя і набагато більше нас. Тут ми почули:

як хлопці підібрали гранату і віднесли її військовим
знайшли ящик з вибухівкою в Куп’янську
про вирви величиною в 5-типоверховий будинок
як люди підривалися на мінах після деокупації Херсону
і т.д.

Ми з дітьми попрацювали, трохи погралися, Аня перший раз вела презентацію, періодично підіймаючи на руки саму маленьку і активну учасницю.

Загалом – тут панує все дуже тепла і домашня атмосфера – всі допомагають усім і кожен відповідає за іншого. Весь побут пройшлося налагоджувати з нуля, так як ця будівля довго пустувала.

Зараз мешканцям шелтеру багато в чому допомогли, але скоро вони роз’їдуться но новим місцинам і сюди прибудуть інші, яким теж потрібна буде така ж допомога.

Багато чим допоміг Бучанський Червоний Хрест та інші місцеві організації.

На сьогодні заклад потребує таких простих речей, як:

продукти
предмети гігієни
постільна білизна
медикаменти

Тому у кого є бажання допомогти конкретним людям в місті Ірпені – напишіть в приватні повідомлення Друзям Патрона або на особисту сторінку Олександр Товстоног.

Можна цих людей особисто провідати і познайомитись з ними і їх потребами – так краще за все можна зрозуміти те, що вони пережили і що їм зараз потрібно.

Друзі Патрона – це не тільки навчальний проект – ми ще й про допомогу тим, кому це зараз необхідно. Чужих дітей зараз немає – всі свої -всі рідні!

Долучайтеся!
Все буде Ірпінь! Все буде Україна!
Слава Україні!