Customize Consent Preferences

We use cookies to help you navigate efficiently and perform certain functions. You will find detailed information about all cookies under each consent category below.

The cookies that are categorized as "Necessary" are stored on your browser as they are essential for enabling the basic functionalities of the site. ... 

Always Active

Necessary cookies are required to enable the basic features of this site, such as providing secure log-in or adjusting your consent preferences. These cookies do not store any personally identifiable data.

No cookies to display.

Functional cookies help perform certain functionalities like sharing the content of the website on social media platforms, collecting feedback, and other third-party features.

No cookies to display.

Analytical cookies are used to understand how visitors interact with the website. These cookies help provide information on metrics such as the number of visitors, bounce rate, traffic source, etc.

No cookies to display.

Performance cookies are used to understand and analyze the key performance indexes of the website which helps in delivering a better user experience for the visitors.

No cookies to display.

Advertisement cookies are used to provide visitors with customized advertisements based on the pages you visited previously and to analyze the effectiveness of the ad campaigns.

No cookies to display.

Доброго дня, усіх зі Святом Вишиванки

Сьогодні ми з Друзями Патрона відсвяткували його в школі Ірпінської громади в селі Козинці – що 20 км від Ірпеня.

Звичайно, що ми не приїхали просто так – а провели кілька занятть з Мінної Небезпеки для учнів усіх класів з 1-го по 8-й –  це 87 діток.

Якщо відверто, то  раніше я відносився до цього Свята дуже спокійно – і вишиванку в цей день одягав не завжди!

Особисто моя думка тут:

Не кожен справжній патріот, хто в цей день одягнув вишиванку, як і той, що сьогодні без неї – не справжній українець чи не так любить свої Батьківщину

Людину треба знати і робити висновки тільки по її реальним справам, а не по одягу чи по посаді.

Але сьогодні, ідучи до дітей, ми вирішили обов’язково вдягти свої вишиванки – адже ми для них сьогодні були як вчителі, а вони повинні своїми діями показувати учням приклад.

Приклад того, що ми пам’ятаємо своє коріння і шануємо свою культуру і наші звичаї

Школа тут невелика, одноповерхова і їй пощастило в тому, що туди не “прилетіло” і вона не була пограбована, як більшість шкіл нашого регіону.

Всі привітні, уважні і один одного знають.

І ми отримали справжнє задоволення як від спілкування з дітьми, так і від їх чудового святкового вбрання.

Я себе зловив на думці, що дуже небагато моїх друзів і знайомих, як і я, в повсякденному житті одягають вишиванки – тільки на великі свята або урочисті заходи.

Так може зробити не просто свято вишиванки один раз на рік, а день вишиванки раз на місяць – наприклад в останню п’ятницю кожного місяця.

Щоб це було не так помпезно і яскраво, як сьогодні, а більш щиро і буденно , але так же красиво. Щоб цей генетичний код нації – українська вишиванка, частіше проявлявся у нас і у наших дітей.

Мені здається – це неважко, одягнув раз на місяць вишиванку – і не обов’язково про це розповідати не весь світ в соцмережах. Досить того, що поряд будуть такі ж люди і вони будуть розділяти з тобою цю маленьку радість.

Друзі Патрона – що ви думаєте з цього приводу?

А поки що до зустрічі,

Безпечного і безвибухового нам усім життя!

Засновник проєкту Друзі Патрона – Олександр Товстоног

Similar Posts

Posts 1 to 3 of 6