Звенигородський марафон

Вже наступного тижня Друзі Патрона розпочинають свої заняття в 2024-му році – учні повертаються з зимових канікул. 
Сподіваємось, що діти мали час відпочити і набратись сил.

А поки хочеться згадати більш детально наш марафон з Мінної небезпеки у Звенигородському районі Черкаської області. Чому саме ми були тут – тому, що запросили колеги з Черкаського Червоного Хреста і все своє дитинство ми з братом провели в місті Ватутіному.

За тиждень своєї роботи ми отримали таку статистику:

• 8 міст і сіл
• 12 шкіл
• 500+ км доріг
• 1550 дітей

Якщо бути точним, то чітка географія цього заходу виглядала так:

1. Шендерівка (Корсунь-Шевченківський район) – гімназія
2. Стеблів (Корсунь-Шевченківський район) – ліцей
3. Боярка (Лисянський район) – ліцей
4. Почапинці (Лисянський район) – гімназія
5. Лисянка – ліцеї №1, 2 
6. Шпола – ліцеї № 1, 2, 3
7. Матусів – (Шполянський район) – ліцеї №1, 2 
8. Вікнино – (Катеринопільський район) -Гімназія

Всю карту поїздок ми узгодили заздалегідь, тому в кожній школі на нас чекали підготовлені класи, необхідне обладнання і зібрані учні.

Слава Богу що в цих місцях не було ніяких бойових дій, але правила безпечної поведінки зараз треба знати усім.

Саме що більше всього запам’яталося, крім учбового процесу, це теплий прийом керівників навчальних закладів.

Нас всюди намагались накормити і напоїти чаєм-кавою – та ми особо і не відмовлялись. Пропонували одного разу навіть по 50 грам – але ми на такій відповідальній роботі не вживаємо – але все одно приємно!

Тому ми цього разу були в шкільних їдальнях і буфетах частими гостями. 

Дуже сподобалось, що майже в кожній школі в вестибюлях стоять тенісні столи, де діти можуть на перервах і після уроків пограти в улюблену гру. Ми в своїх школах теж грали в настільний теніс.

В одному ліцеї, не буду казати в якому, ми навіть побачили в коридорі справжній більярд. І на моє запитання директору:

– Тут грати має право тільки директор чи можна і учням

– Тільки для учнів, – почув я відповідь.

Нам в своєму дитинстві тільки більярду в школі і не вистачало – ми, мабуть, тоді б взагалі на уроки не ходили!

Це звичайно жарт!

Все було дуже круто, активно і головне, душевно! Відчувається що всі ці люди небайдужі і їм тут “не все одно”.

Дякуємо усім учням їх вчителям і директорам шкіл! Особлива подяка Обласній Організації Червоного Хреста за запрошення, а Звенигородському їх підрозділу за чітку організацію!

А на нас найближчим часом вже чекають міські і сільські школи Бучанської громади! У нас у всіх дуже багато роботи!
До зустрічі майбутні Друзі Патрона!

Слава нашим ЗСУ!
Все буде Україна!
Слава Україні!